Едвард Кобак – один з новачків футбольного клубу «Куликів-Білка». Вихованець закарпатського футболу приєднався до нашої команди ще минулого року на старті Відкритого Кубка ПФЛ, після чого підписав повноцінний контракт. За спиною в Едварда є професійний досвід, десять матчів в УПЛ та кілька ігор за збірну України U-16 та U-17.

Едварде, як у тебе виник варіант перейти до «Куликова-Білки»? Чи довго думав над пропозицією?

Якщо відверто, то над пропозицією довго не думав, оскільки знав, що «Куликів-Білка» – команда з серйозними завданнями. Можливо, їх публічно не озвучують, але, повірте, вони є. Для мене це важливо. Приєднався до команди ще під час зимового Кубку ПФЛ. Саме тоді я вже зрозумів, що з цією командою підпишу повноцінний контракт.

Які в тебе враження від гри команди протягом підготовчого періоду до весняної частини сезону?

На початку були такі змішані враження, оскільки в мене в кар’єрі ніколи не було такого, що три місяці тренуєшся, щоб дограти шість офіційних матчів чемпіонату. Це найдовша підготовка в період паузи перед офіційними матчами.

На твою думку, ти вже адаптувався до футболу, який вимагає тренерський штаб Богдана Костика, чи все-таки для повного розуміння потрібно зіграти кілька офіційних ігор?

Вимоги головного тренера я зрозумів ще після першої гри. Мені подобається, що тренерський штаб вимагає він нас не бити м’яч будь-куди, а грати в комбінаційний футбол. 

Як тебе прийняли в колективі і що можеш сказати про загальну атмосферу в команді?

Жодних проблем. Атмосфера команді чудова, адаптація також пройшла легко.  Додам, що декількох футболістів я знав, коли їхав на перегляд.

Едварде, загалом ти встиг програти в низці команд. Розкажи про початок своїх футбольних кроків.

Починав кар’єру в футбольному клубу «Дніпро», згодом був кілька років в різних академіях, після чого в 11-ому класі потрапив до донецького «Шахтаря».

У «Шахтарі» за юнацькі склади ти грав із такими гравцями, як Михайло Мудрик, Георгій Судаков, Артем Бондаренко. Наскільки ваше покоління було топовим у ті часи, як тобі було грати з нинішніми гравцями збірної України?

Так, у дублі «Шахтаря» грав з тими футболістами, яких ви перелічили. Вважаю, «Шахтар» U-21 на той час мав прекрасну команду.

В сезоні 19/20 ти грав у Юнацькій лізі УЄФА, гравши проти юнацьких команд «Ман Сіті» з Коулом Палмером, загребським «Динамо» з Йошко Гвардіолом і Йовічевичем на чолі. Які спогади залишились від такого єврокубкового досвіду?

Якщо відверто, то вже й всього не пам’ятаю хто очолював команди проти яких ми грали (сміється). Але точно пригадую, що граючи в юнацькій лізі УЄФА це були прекрасні емоції та досвід.

Серйозним викликом на початку дорослої кар’єри став для тебе період виступів за «Минай» в сезоні 21/22. Як оціниш цей етап своєї кар’єри і дебют в УПЛ?

Пригадую дебют в УПЛ на «Олімпійському» проти київського «Динамо». Головний тренер «Минаю» Василь Кобін повірив в мене, довіряв мені на футбольному полі. Коли він з «Минаю» пішов, у мене почалися певні труднощі. Але 10 ігор в УПЛ – це дуже хороший досвід.

Два матчі ти також зіграв за харківський «Металіст». Чому не склалося в цій команді?

Вважаю, що перехід в цей клуб було моєю помилкою. Не хотів би говорити за «Металіст».

Яка зараз головна мета у футболі?

Головна мета – виконати завдання, які перед нами ставить керівництво футбольного клубу «Куликів-Білка».

Хто є кумиром у спорті?

Захоплюсь грою гравців з топ-команд, які є шульгою.

Хто тебе найбільше підтримує у футболі?

Звісно, це мої рідні та близькі мені люди.

Інформаційний центр ФК «Куликів-Білка»